Чи бути черговій МГЕС у Нижньому Бистрому? Слово за громадою.

У м. Хусті у приміщенні районної ради і РДА 21 травня 2014р. за участі близько 250 громадських активістів Хустщини і Міжгірщини та експертів і вчених – екологів з Ужгорода, Львова в черговий раз відбулось бурхливе та емоційне обговорення проекту спорудження міні ГЕС на р. Ріка у с. Нижній Бистрий. В результаті – практично усі учасники зібрання – громадські активісти проголосували проти будівництва міні ГЕС.

Наприкінці квітня цього року у м. Хусті за ініціативи Громадської ради при Хустській РДА та громадських активістів Міжгірщини і Хустщини (адже р. Ріка протікає по території обох районів) вже проходило обговорення проблеми будівництва міні ГЕС у с. Нижній Бистрий. Представників громад і громадськості долини р. Ріка найбільше обурило те, що проект спорудження міні ГЕС, розробка якого ведеться уже кілька років, не пройшов широкого громадського обговорення в поселеннях долини, а цього року фактично уже були розпочаті роботи і завезена будівельна техніка, що категорично заборонено чинним законодавством у зв’язку з періодом нересту риби. Це виявили у квітні громадські активісти Міжгірщини і Хустщини, навідавшись на майбутній будівельний майданчик на р. Ріка у с. Нижній Бистрий. Тоді ж, 29 квітня 2014 р., в результаті громадського обговорення його учасники висловились і проголосували взагалі проти будівництва міні ГЕС у с. Нижньому Бистрому. Забудовник – ТОВ «Акванова Девелопмент» (підприємство зареєстроване у м. Київ) погодився на ще одне широке громадське обговорення проблеми, що й відбулось 21 травня 2014р., але уже й за участі запрошених експертів – екологів та науковців.

Найбільшої інтриги громадському і експертному обговоренню проекту будівництва міні ГЕС на р. Ріка у с. Нижній Бистрий додало те, що в минулому році на початку липня виїзне засідання на Закарпаття Національної екологічної ради України (НЕРУ) на чолі з Тетяною Тимочко відмітило цей проект як вдалий і прийнятний з позиції оригінальності знайденого проектного вирішення та мінімального згубного впливу на оточуюче середовище. І особливо на іхтіофауну річки й зокрема риби, серед видів яких є й червонокнижні. Такий висновок був зроблений в результаті спеціальної поїздки команди виїзного засідання НЕРУ 4 липня 2013 р. у с. Нижній Бистрий. Тоді ж науковцям, експертам та екологічній громадськості на місці майбутньої міні ГЕС проектантами і забудовниками були здійснені презентація проекту з оглядом старого дериваційного каналу.

Сутність проектного рішення полягає в тому, що в обраному місці русло р Ріки робить дуже округлий вигин і через утворений «півострів» шириною 200-300 м ще за часів Австро-Угорщини був прокладений дериваційний канал, на якому енергія напору відведеної води використовувалась для обертання механізмів сільської лісопилки.

Проект розробили італійські фахівці, вдало використавши вигин річки та місце прокладення дериваційного каналу нашими прадідами. Нинішнє осучаснення старого рішення полягало ще в додатковому будівництві невеликої переливної греблі з надувною верхньою частиною, яка б регулювала відбір води у дериваційний канал в залежності від наповнення основного русла річки, зокрема й під час паводків. Звісно, проектом був передбачений і так званий рибохід – для міграції риби.

Інформацію про вдалий і порівняно «дружний  до природи» проект міні ГЕС, як показовий, похвалили у ЗМІ. Він був згаданий і у кількох статтях грудневого, 2013 року випуску всеукраїнського журналу «Екологічний вісник».

Саме про це і нагадав у своєму виступі на громадському зібранні 21 травня 2014 р. у м. Хусті співорганізатор об’єднання ГО «Форум екологічного порятунку Закарпаття» і голова Закарпатського осередку НЕРУ та профільної Комісії Громадської ради при Закарпатській ОДА Олег Лукша. Водночас, він нагадав учасникам і про те, що будь-які хороші наміри і проекти міні ГЕС на гірських річках Карпат мають бути узгоджені з колективно розробленим екологічною громадськістю України документом – «Правовими і Екологічними критеріями вибору місць для проектування і будівництва МГЕС на гірських річках». Більше того, всі необхідні і передбачені законодавством екологічні, дослідження і розробки та погодження з компетентними державними структурами повинні бути здійснені бездоганно. Й особлива увага – до громадських слухань. Тому Олег Лукша закликав учасників зібрання уважно вислухати виступи усіх бажаючих експертів і науковців з  тим, щоб максимально виявити істинний стан справ та на основі дискусійного та неупередженого обговорення прийняти зважене і об’єктивне рішення.

Далі виступила Оксана Станкевич – кандидат біологічних наук, еколог, президент РМЕО «ЕКОСФЕРА», співголова «Форуму екологічного порятунку Закарпаття» і секретар Комісії з екології Громадської ради при Закарпатській ОДА.

Лейтмотивом її виступу був перелік вагомих, на думку пані Оксани, зауважень як до змісту, так і до організації роботи над основним «екологічним» документом проекту – Оцінкою впливу на навколишнє середовище (ОВНС). Згідно з цим документом проект будівництва Нижньобистрянської МГЕС не був погоджений з двома основними державними структурами, які займаються управлінням водними та водними біологічними ресурсами – Басейновим управлінням водних ресурсів річки Тиси та Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Закарпатській області. А це створює суттєві ризики в ході експлуатації МГЕС з боку паводкової безпеки, що важливо для мешканців долини р. Ріка, а також з боку збереження двох десятків аборигенних видів риб, які живуть у р. Ріка, 7 з яких занесені до Червоної книги України. Це важливо як для природоохоронців краю, так і для рибалок.

Зі змісту ОВНС видно, що до його підготовки не були залучені біологи, екологи, гідробіологи чи іхтіологи. В самій ОВНС є аж занадто багато недоробок, неточностей і упущень (наприклад, недоречні у тексті назви неіснуючих у Закарпатті с. Чижівка, Чижівського водосховища та р. Случ), а остаточний висновок про відсутність негативного впливу МГЕС на навколишнє середовище фактично не має під собою наукового підґрунтя. Викликає здивування і той факт, що ТОВ «Акванова Девелопмент» для досліджень р. Ріка найняла фахівців зі Львова лише у березні 2014 року, коли робота над усіма документами, зокрема і ОВНС була завершена. Замість повного року досліджень цим фахівцям були встановлені кількамісячні строки, протягом яких важко зробити об’єктивні висновки та рекомендації.

Проект Нижньбистрянської МГЕС передбачає спорудження 4-ри метрової греблі: 2 м бетонної греблі та 2 м надувної. Завдяки цій греблі у руслі р. Ріка утвориться водосховище протягом 1,5 км. Фактично на ділянці біля 2 км гірська річка перетвориться на рівнинну. В ОВНС зазначено, що водосховище не сприяє появі алохтонних видів, що є повною нісенітницею. Створення водосховища в руслі гірської річки насправді є колосальним стресовим чинником для усієї екосистеми. Зміна характеру та швидкості течії, глибини води призведе до зміни інших фізичних та хімічних характеристик води і річці: замулення дна водойми, зміни температури, насиченість киснем. Все це стане причиною зміни видового складу риб на цій ділянці річки: деякі аборигенні види, характерні для цієї місцевості зникнуть; алохтонні, тобто непритаманні гірській річці види з’являться. Це ж може стосуватись і земноводних: гірські види можуть заміщатись рівнинними. Всі ці наслідки є можливими і тільки попередні дослідження можуть дати відповідь, як їх уникнути чи мінімізувати. Але ж найняті ТОВ «Акванова Девелопмент» науковці зі Львова лише два рази встигли побувати у Нижньому Бистрому і не могли вивчити наслідки діяльності вже існуючих ГЕС у Білині Рахівського району, Красній Тячівського району та Тур’я Поляна Перечинського району.

Не дає відповіді презентований проект і на питання щодо рибоходів та водозабору. Проект рибоходів незатверджений і досі, а на водозаборі передбачено будівництво металевих захисних решіток, які забезпечують захист від попадання у водозабір сторонніх предметів. Які заходи прийматимуться для запобігання попадання на турбіну мальків риб, проект не демонструє.

Негативною стороною будь-яких проектів МГЕС, які в останні роки будують чи намагаються побудувати забудовники є те, що вони не узгоджуються також з основним стратегічним документом щодо управління водними ресурсами Закарпаття – Національним планом управління басейном річки Тиса, розробленим згідно принципів Водної Директиви ЄС і представленим у БУВРі річки Тиса у 2012 році. В основі управління водними ресурсами за цим документом є не гідроенергетичний потенціал річок, а збереження природного середовища та довкілля.

Насамкінець свого виступу Оксана Станкевич підкреслила, що згідно критеріїв вбору місць для будівництва МГЕС, розроблених колом фахівців, річка Ріка підпадає під ділянку, де таке будівництво повинно бути заборонене.

На жаль, виступи запрошених науковців зі Львова – гідробіолога, кандидата біологічних наукТараса Мікитчака та іхтіолога, кандидата біологічних наук Володимира Лєсніка – щодо прогнозів ситуації з гідрофауною та іншими екологічними ризиками для р. Ріка не були достатньо аргументованими і переконливими: як через недостатність і поспішність цих досліджень, так і через критичну налаштованість присутніх громадських активістів Міжгірщини і Хустщини до ідеї спорудження МГЕС у с. Нижній Бистрий взагалі як такої.

Отже, справжньої дискусії експертів і науковців не вийшло. Заступник начальника Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Закарпатській області Олег Ополонський у своєму виступі підтвердив, що головний державний орган з рибоохорони всі забудовники МГЕС намагаються якимось чином «обійти». В результаті рано чи пізно виявляється купа проблем, які можна було б не створювати, діючи на випередження.

Головними ж аргументами чи не всіх виступаючих громадських активістів з Хустщини, м. Хуст та Міжгірщини були зокрема такі:

Річка Ріка є мало зміненою гірською річкою, яка є осередком існування аборигенних та червонокнижних водних видів фауни, де забезпечується їх нагул, зимівля та нерест. Зведення на ній МГЕС потужністю 2 МВт є суттєвим ризиком для збереження цього біорізноманіття.

Річка Ріка належить громадам двох районів і всьому Закарпаттю. Тому одне село на сумнівних громадських слуханнях не може вирішувати її долю.

Немає жодної гострої економічної потреби заводити МГЕС, бо насправді екологічна шкода в десятки разів перевищує вигоду.

Давно пора покінчити з непрозорими процедурами просування сумнівних проектів спорудження МГЕС на гірських річках Закарпаття.

В роботі громадського зібрання взяли також активну участь та виступили депутат обласної ради і хустянин Степан Деркач, представник Всесвітнього Фонду Природи в Україні Анатолій Павелко,голова Громадської ради при Хустській РДА Річард Дойчак, технічний директор ПАТ «Закарпатобленерго» Олександр Білак та інші учасники.

В результаті близько 2-х годинного обговорення проблеми і дискусій переважна більшість присутніх на заході в черговий раз проголосувала проти спорудження МГЕС у с. Нижній Бистрий на р. Ріка.

Залишаються незрозумілими наслідки уже 2-х громадських обговорень у м. Хуст проблеми спорудження МГЕС у с. Нижній Бистрий на р. Ріка. Адже громадські слухання у самому селі Нижній Бистрий, передбачені законом, дали забудовнику зелене світло.